Йшов мольфар по полю бою

Сипав сльозами, як сіллю

А на полі вбиті вої та вугілляБрав мольфар в долоні землю

Шепотів землі: я мушу

Видував у попіл темний свою душу

Нене, нене, земле моя

Сил додам мольфара жертві

Ну на що тобі герої мертві?

Та мовчить земля в долонях

Вкрита сльозами, як сіллю

І мольфар у полі стогне від безсилля

В очереті вої стигнуть

Кожний мов зове до себе

Став між ним на коліна, очі в небо

Не карай мольфара, Боже

Це твої полеглі діти

Я ж не ти і все, що можу - хоронити

Плаче, наче вітер, мольфар

В шинку гуляє трунар - це война!

Не сумуй, козаче мольфар

Ми піднялись вище хмар, щойно!

Плаче, наче вітер, мольфар

В шинку гуляє трунар - це война!

Не сумуй, козаче мольфар

Ми піднялись вище хмар, щойно!

Вкрила в полі земля воїв

А мольфар, сухий від спеки

Обертає чорну зброю на лелеки

Б′юсь об небо, наче в дах я

Боже, поможи, благаю!

Відпусти їм все, як птах я відпускаю!

Все, що скажеш, все, що треба

Я віддам за їхні крила

А лелек нема у небі - полетіли

Плаче, наче вітер, мольфар

В шинку гуляє трунар - це война!

Не сумуй, козаче мольфар

Ми піднялись вище хмар, щойно!

Плаче, наче вітер, мольфар

В шинку гуляє трунар - це война!

Не сумуй, козаче мольфар

Ми піднялись вище хмар, щойно!

Йшов мольфар по полю бою

Сипав сльозами, як сіллю

А на полі вбиті вої та вугілля