Ти дрочиш особливо пристрасно по п′ятницям

Правою-лівою, не певен чи змінити здатний це

Плани на вечір? Ану, Престоли чи Ходячі?От вечір і минув вже і не дарма наче

Хто перший начав - той першим кінчив

На кухні завалялись сиру пару пачок, і ше є вінчик

А й справді, мам! Куди запропастився штопор?

На твому харді все менше місця для хіп-хопу

Ти написав про неї у фейсбук - потім подумав і стер

Хоча там було вісім лайків й навіть один шер

Ти думав зміниш все, думав поїхать в АТО

Але забув про це, поки купляв собі чайок і батон

Вночі ти під "Фазендою" чекаєш на фалафєль

Ти не помітив, та ти мертвіший за Каддафі

Де твої мрії, скажи, кому оддав їх?

Спитай у тітки в білому, за ким приїхав оцей рафік

Ти думав, що рядки ці стануть променями

Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим

Люди дивилися очима стомленими

Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше

Ти думав, що рядки ці стануть променями

Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим

Люди дивилися очима стомленими

Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше

Кажуть, ти став навіть для мами чужий і грубий

Тієї осені "Динамо" навіть не вийшло із групи

Ти не полковник, та тобі ніхто не пише

Ти переповнений сумнівної якості віршами

Амбіції потоплені і репутація підмочена

Рішив молитись якось та не згадав Отче наш

Закрити очі на ці довгі черги на пероні

Кружляти над будинками пустим пакетом паперовим

Ти крадеш в офісі у туалеті папір

На тебе пофіг всім, знаєш, і навіть тобі

Вона пішла, ти сам вантажив її речі в таксі

Що ж вона скаже? Що ти невдаха і плаксій

Я її більше не люблю! Ага, канєшно

Кожного дня меню з двух блюд: пельмені і яєшня

Кожного дня ці двоє: нікчемність і самотність

Та шо з тобою? Це просто п'ятниця сьогодні

Ти думав, що рядки ці стануть променями

Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим

Люди дивилися очима стомленими

Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше

Ти думав, що рядки ці стануть променями

Які освітлять шлях хай не тобі, та людям іншим

Люди дивилися очима стомленими

Їм в темноті, можливо, і живеться ліпше

Ніхто не звинувачує тебе, це все обставини

Пустир тепер, де була із суницями галявина

Усе життя як ескалатор, життя все ні про шо

Ти біг вперед, але і метру навіть не пройшов

Ти би хотів щоб це закінчилось але кінець нескоро

Фінал у цього кінчика застряг як в пляшці корок

Стільки декора, і повний нуль замість ядра

Ти думав трахнуть світ, та тільки лиш заляпав матрас